До змісту

ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ

     Г. П. Скляр,
кандидат економічних наук, доцент

ПОДОЛАННЯ БІДНОСТІ ЯК КРИТЕРІЙ СУСПІЛЬНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ РОЗВИТКУ СПОЖИВЧОЇ КООПЕРАЦІЇ

Подолання бідності розглянуто як критерій суспільної ефективності розвитку інтегральної моделі споживчої кооперації, яка створює умови для зростання доходів членів споживчих товариств.

Преодоление бедности рассмотрено в статье в качестве критерия общественной эффективности развития интегральной модели потребительской кооперации, которая создает условия для увеличения доходов членов потребительских обществ.

The article deals with the poverty overcoming as a criterion of social effectiveness development of consumer cooperatives integral model producing certain conditions for increasing profits of consumer cooperatives societies members.

Ключові слова: бідність, споживча кооперація, людинорозмірність, інтегральна модель розвитку, кооперативна ідентичність.

Бідність є економічною обставиною, в якій розвивається споживча кооперація, що вимагає дослідження її як соціально-економічного феномену, сфера якого зростає внаслідок усвідомленого несправедливо нерівномірного використання обмежених ресурсів у глобалізованій економіці. Глибина проблеми боротьби з бідністю як явищем, що має прояви в економічній, соціальній і духовній сферах суспільства, вимагає пошуку адекватних кооперативних форм. Аналіз розвитку сумісно-розділених відносин соціального партнерства в основних сферах діяльності споживчої кооперації в умовах перехідної економіки України [7] дозволяє стверджувати, що посилення тенденції до інтеграції відносин в її (споживчої кооперації) сфері актуалізує дослідження сценаріїв, механізмів і моделей розвитку споживчої кооперації, що, на наш погляд, має важливе наукове і практичне значення.

В наукових публікаціях сучасні дослідники приділяють окремим питанням розвитку та відтворення кооперативної природи сфери споживчої кооперації певну увагу. Так, Бабенко С. Г. вважає за необхідне посилення уваги до інституту пайовиків і працівників споживчої кооперації [1, с. 6], відзначає посилення тенденцій соціального характеру [1, с. 9], пріоритетність соціальної ідеї та соціальної орієнтації споживчої кооперації [1, с. 12-13]. В роботах Грін П. [3], Пан Ги Муна [6] підкреслено місце кооперативів в соціальній економіці. Іткулов С. Г. [4] та Семів С. Р. [6] звертають увагу на розвиток інтеграційних процесів в кооперативній сфері. Разом з тим у зазначених роботах не досліджуються з позицій економічної теорії відносини боротьби з бідністю та їх вплив на розвиток споживчої кооперації.

Методологічно стаття базується на теорії сумісно-роздільних відносин і має за мету аналіз відносин боротьби з бідністю, економічних умов та механізмів їх (відносин) відтворення в сфері споживчої кооперації.

На початку ХХІ ст. ідея національного відродження у всіх сферах господарства конкретизується, на нашу думку, в ідеї боротьби з бідністю духовною і матеріальною, чому сприяє застосування кооперативних соціально-економічних механізмів боротьби з бідністю, розвиток різноманітних інституційних форм кооперації [9]. Сфера споживчої кооперації, що була створена значною мірою для подолання бідності, в умовах перехідної економіки України продовжує виконувати свою соціальну місію. Проведені нами дослідження дозволили вперше ввести в науковий обіг категорію „сумісно-розділені відносини економічного розвитку споживчої кооперації”, яка, на відміну від інших підходів, виражає свідомі зміни якісних форм реалізації ідеї розділеного задоволення індивідуальних потреб особистостей завдяки об’єднанню людей з метою створення соціально-економічних умов спільного протистояння бідності й підвищення рівня життя членів споживчої кооперації через розробку й практичне впровадження специфічних механізмів поєднання їх особистих економічних інтересів у сферах виробництва і споживання масових товарів. Заснування шляхом об’єднання фінансових ресурсів і праці членів кооперативу, що знаходиться у спільному володінні, дозволяє досягати економії коштів кожного з членів споживчої кооперації завдяки дії кооперативного мотиваційного механізму (знижки, кооперативні виплати, дивіденди, бонус тощо).

Споживча кооперація покликана боротися з бідністю задля збереження власної кооперативної ідентичності, за добробут своїх членів – не працівників підприємств та організацій сфери споживчої кооперації, за розвиток кооперативної сфери економіки загалом шляхом інвестування соціального капіталу кооперації. Дослідження дозволили розкрити науковий зміст категорії „соціальний капітал споживчої кооперації”, що визначається нами як особлива, побудована на засадах норм моральності та економності, сфера відносин взаємодопомоги і довіри між людьми, суспільством і природою, що спирається на міжнародно схвалені етичні цінності та принципи кооперації та реалізується через механізм соціального партнерства, що являє собою заходи щодо задоволення насамперед економічних потреб членів споживчих товариств у товарах, які проявляються у формуванні сфери довгострокових господарських зв’язків на сталому організованому товарному ринку. Разом з тим, у боротьбі з бідністю закладено внутрішнє протиріччя розвитку сфери споживчої кооперації – зі зростанням доходів сільського населення, членів споживчої кооперації посилюється індивідуалізація споживання, що призводить до припинення розвитку відносин, властивих для сфери споживчої кооперації або до трансформації їх у нову якість.

Для сучасної постнекласичної науки характерним є дослідження складних людинорозмірних відносин в сфері господарства. Людинорозмірність відносин в сфері споживчої кооперації в значній мірі обумовлена наступною особливістю: носієм ідеї кооперації є власник (член, пайовик) споживчого товариства, який є споживачем товарів і послуг (фізичною особою, людиною). На наш погляд, підприємство не може бути носієм ідеї кооперації – тільки людина, яка створює кооператив і приймає участь в його господарській діяльності в різних формах (фінансовими ресурсами, працею). Тобто, тільки людина формує відносини реалізації ідеї кооперації та, що природно, сприяє розвитку самої ідеї, її сумісно-розділеного характеру. Відносини між людьми – членами споживчих товариств – формують сферу розвитку ідеї споживчої кооперації та сферу носіїв кооперативної ідеї в широкому сенсі. Економічні потреби особистостей – носіїв ідеї споживчої кооперації обумовлені рівнем розвитку їх домогосподарств, потребами та інтересами родини. Сфера господарської діяльності родини, що знаходить інституціональний вираз як домогосподарство, впливає на розвиток відносин сфери споживчої кооперації, є її компонентою, складовою її моделі. Характер моделі сфери споживчої кооперації в такому випадку визначається структурою домогосподарства, її людинорозмірністю, тобто, в свою чергу, приймає характер людинорозмірної сфери. В умовах перехідної економіки залишилися потреби домогосподарств в придбанні товарів, продажу виробленої сільськогосподарської продукції, отриманні послуг тощо. В умовах тінізації економіки, недобросовісної конкуренції споживча кооперації продовжує задовольняти попит значної частки сільського населення на товари і послуги, здійснюючи свою діяльність прозоро. Однак подібні умови розвитку сприяють застосуванню підприємницьких механізмів, пошуку форм діяльності, які дозволяють досягати, в кінцевому результаті, мети споживчої кооперації, вирішуючи при цьому завдання виживання працівників підприємств сфери споживчої кооперації. Тобто, на наш погляд, відбувається розвиток сумісно-розділених відносин задоволення споживчих потреб кооперованого і некооперованого сільського населення за рахунок різних кооперативних форм, інтегрованих в сферу споживчої кооперації. Суттєвий вплив на формування і розвиток інтегральної моделі сфери споживчої кооперації мають сумісно-розділені економіко-правові відносини [2, с.  5]. В цьому контексті, на нашу думку, слід виділити відносини, що формують модель класичної сфери споживчої кооперації, модель кооперації працівників в сфері торгівлі, модель кооперації роздрібних торгівців (підприємців). Відносини, властиві вказаним моделям розвитку, розповсюджуються на основні сфери діяльності споживчої кооперації – виробничо-заготівельну, сферу торгівлі, фінансово-кредитну та інвестиційну сферу. Відносини інтеграції у зазначених сферах головною метою переслідують забезпечення товарними ресурсами сфери кооперативної торгівлі. Крім того, розвиток сфери освіти, сфери послуг та інших (будівництво, транспорт тощо) дозволяє стверджувати, що в умовах перехідної економіки в Україні сформувалася інтегральна модель розвитку сфери споживчої кооперації (рис.1).

Рис. 1. Інтегральна модель розвитку сфери споживчої кооперації [8].

Слід зазначити, що розвиток відносин інтеграції відбувається в межах кооперативної моделі господарювання і сфери споживання. Тобто створюються умови для відтворення соціально-економічних засад розвитку економічного потенціалу сфери споживчої кооперації, відтворення соціально-економічного статусу члена споживчої кооперації в суперечливих умовах перехідної економіки України. Кооперативну ідентичність вказаним відносинам забезпечують наявність колективної інтелектуальної власності на кооперативні цінності, принципи, бренди та неподільної частини власності (майна) споживчих товариств та їх спілок.

В умовах функціонуючої відповідно до кооперативних цінностей і принципів інтегральної моделі сфери споживчої кооперації однією з основних форм боротьби з бідністю членів споживчих товариств є  кооперативні  виплати в грошовому вигляді за участь пайовиків у господарській діяльності підприємств і організацій споживчої кооперації. Деяка частина членів споживчої кооперації працює на її підприємствах і в організаціях, де отримує за виконану роботу заробітну плату. Середньомісячна заробітна плата одного працівника в різних галузях сфери споживчої кооперації в цілому має тенденцію до зростання. Споживча кооперація України у багатьох сільських регіонах відіграє, поряд з бюджетною сферою, роль одного з основних роботодавців. Тому розширення нею діяльності надає членам споживчої кооперації, працівникам її підприємств, некооперованому населенню певні доходи. Маючи реальні можливості для гарантованого забезпечення зайнятості, споживча кооперація створює економічні умови для отримання додаткових доходів від продажу сільськогосподарської продукції. Сезонний характер діяльності підприємств виробничо-заготівельної сфери надає можливості для зайнятості на сезонних роботах, з неповним робочим днем для деяких соціально мало захищених верств населення. Розвиток сфери зайнятості вдома (магазинів, заготівельних пунктів, підприємств побутового обслуговування, відгодівлі скота тощо) створює економічні умови для отримання заробітної плати і дозволяє паралельно виконувати традиційні обсяги сільськогосподарських робіт у домогосподарствах. Перспективною сферою діяльності споживчої кооперації є надання платних послуг населенню.

Сумісно-роздільний характер розвитку відносин у боротьбі з бідністю у сфері споживчої кооперації знаходить також прояв у сфері благодійності, проведенні акцій милосердя. Розвиваючи відносини соціального партнерства з державою, споживча кооперація України бере участь у Всеукраїнській благодійній акції «Милосердя», яка проводиться до Міжнародного дня людей похилого віку. У зв’язку з цим отримали розвиток відносини з надання людям похилого віку, інвалідам, дітям-інвалідам та сиротам, іншим соціально незахищеним громадянам адресної грошової або натуральної допомоги у вигляді продуктів харчування, безкоштовних обідів, одягу, взуття, медикаментів, палива тощо. В кооперативних навчальних закладах під час вивчення дисциплін гуманітарного циклу висвітлюється проблема турботи про представників старших поколінь, ветеранів війни та праці. Отже, відносини у боротьбі з бідністю є складовою сумісно-роздільних відносин розвитку сфери споживчої кооперації і мають важливе соціально-економічне значення.

Проведене дослідження дозволило зробити такі висновки:

Подальші наукові дослідження пов’язані з розвитком кооперативної цивілізації.


Література
  1. Бабенко С. Г. Трансформація кооперативних систем у перехідній економіці: монографія / С. Г. Бабенко. – К.: Наукова думка, 2003. – 332 с.
  2. Геєць В. Економічні засади правового регулювання господарських відносин / В. Геєць, А. Гриценко // Економіка України. – 2008. - № 5. – C. 4-18.
  3. Грин П. Социальная экономика и социальное предприятие / П. Грин // Сибирская кооперация. – 2009, - 3 ноября.
  4. Иткулов С. Г. Развитие интегрированного кооперативного сектора экономики: теория, методология, практика: автореф. дис. на соискание ученой степени доктора экон. наук: спец. 08.00.05 «Экономика и управление народным хозяйством» / С. Г. Иткулов. – Белгород, 2009. – 36 с.
  5. Пан Ги Мун. Кооперативы в процессе социального развития / Пан Ги Мун // Сибирская кооперация. – 2009. – 16 ноября.
  6. Семів С. Р. Перспективи поглиблення міжнародної інтеграції та участі споживчої кооперації України у міжнародному кооперативному русі / С. Р. Семів // Вісник Львівської комерційної академії. – 2009. – Вип. 8 – C. 177-184. – (Серія – Гуманітарні науки).
  7. Скляр Г. П. Економічні умови і протиріччя розвитку споживчої кооперації в перехідній економіці: монографія / Г. П. Скляр // – Полтава: РВВ ПУСКУ, 2008. – 279 с.
  8. Скляр Г. П. Розвиток інтегральної моделі сфери споживчої кооперації в умовах перехідної економіки / Г. П. Скляр // Социальная экономика. – 2008. - № 3-4. – С. 170-177.
  9. Скляр Г. П. Економічні умови і протиріччя розвитку відносин соціального партнерства в споживчій кооперації / Г. П. Скляр // Социальная экономика. – 2010. - № 2. – С. 289-294.
До змісту