До змісту

ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ

     М. Є. Рогоза,
д.е.н., професор, перший проректор Вищого навчального закладу Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі»

КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ ПОГЛЯД ЩОДО МЕХАНІЗМІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФКТИВНОСТІ РОЗВИТКУ СИСТЕМИ СПОЖИВЧОЇ КООПЕРАЦІЇ УКРАЇНИ

В статті розглянуто концептуальні підходи до створення механізмів розвитку споживчої кооперації на основі аналізу чинників впливу внутрішнього та зовнішнього середовища на діяльність та системоутворюючих принципів.

Ключові слова: системоутворюючі чинники, модифікація моделей, споживча кооперація, децентралізація, диверсифікація управлінських рішень, концентрація зусиль, ефективність, потенціал, опредмечене знання, технологія, ресурси.

В статье рассмотрены концептуальные подходы к созданию механизмов развития потребительской кооперации на основе анализа факторов влияния внутренней и внешней среды на деятельность и системообразующие  принципы.

Ключевые слова: системообразующие факторы, модификация моделей, потребительская кооперация, децентрализация, диверсификация управленческих решений, концентрация усилий, эффективность, потенциал, технология, ресурсы.

The article deals with the concept approaches as for mechanisms of consumer co-operation development being done on the basis of factors analysis as for the internal and external environment impact on business activity and system-forming principles.

Key words: system-forming principles, factors, model modification, consumer co-operation, decentralization, diversification of management decisions, efforts concentration, efficiency, potential, technology, resources.

Постановка проблеми

Фінансово-економічна криза, яка суттєво загострила проблеми та протиріччя в соціально-економічному розвитку економіки України, висвітлила неспроможність ідеології “ринкового фундаменталізму” та ліберальної ідеї саморегулювання ринку [1, с. 4], поставила необхідність розробки механізмів розвитку соціально-економічних систем складних по своїй організаційній структурі та управлінні.

Вітчизняні та закордонні фахівці відзначають, що розвиток таких систем можливий при умові обов’язкового переосмислення механізмів, моделей їхньої діяльності і ролі та рівня впливу факторів зовнішнього середовища на траєкторію розвитку, а як результат, необхідність врахування особливостей формування методики визначення впливу не тільки внутрішніх, а й зовнішніх позитивних та негативних чинників.

Формування концептуальних підходів до створення механізмів забезпечення  ефективності розвитку складних систем, в першу чергу, пропонується базувати на стратегії переходу від концепцій економіки зростання до економіки розвитку. При цьому враховується необхідність розробки системи цільових орієнтирів розвитку та забезпечення процедури контролю за їх досягненнями.

Споживча кооперація України є складною по своїй організаційній структурі та в управлінні, тому  актуальність розробки механізмів розвитку має значний рівень.

Це свідчить, в першу чергу, про необхідність розробки концептуальних підходів щодо механізмів забезпечення ефективності розвитку системи споживчої кооперації.

Реалізація цього завдання потребує обов’язкового врахування  низки факторів ризику:

Аналіз досліджень проблеми

Цільовими орієнтирами розвитку споживчої кооперації, як одного із феноменів людської культури та інституту громадського суспільства для спільного ведення господарської діяльності з метою задоволення споживчих потреб та захисту своїх інтересів, визначено ХХ з’їздом споживчої кооперації України (18 березня 2009 року).

На нинішньому етапі розвитку споживчої кооперації України її система потребує врахування ризиків впливу на стабільність розвитку та активізацію і урізноманітнення виробничих та побутових послуг якомога ширшим верствам населення.

В умовах складної і напруженої роботи система споживчої кооперації спрямована на створення нових соціально-економічних передумов діяльності її підприємств і організацій та формування нової фінансово-економічної бази для успішного трансформування кооперативних структур у ринкову економіку держави, виведення на конкурентоспроможний рівень як самої системи та її структур [2, с.18].

Цільовими орієнтирами для системи споживчої кооперації (ССК) було поставлено такі:

Формування цілей статті

Складнощі, в яких опинилися всі області споживчої кооперації, залежать, перш за все, від результатів впливу зовнішнього середовища та ефективності використання внутрішніх ресурсів. Але є всі підстави стверджувати і мати оптимістичний сценарій розвитку оскільки окреслені орієнтири для споживчої кооперації надають можливість формування механізмів забезпечення її достатньо динамічного розвитку. Побудова концептуальних підходів до таких механізмів можлива шляхом глибоких соціально-економічних досліджень всіх галузей системи та визначення зовнішніх чинників впливу і напрямів розвитку.

У зв’язку з цим автором пропонується спроба не простого аналізу умов і чинників, що існують, а розглядається ряд передумов і можливостей створення механізмів для динамічного зростання системи споживчої кооперації.

Виклад основного матеріалу

Наукове концептуальне бачення основних засад при формуванні таких механізмів можна представити у вигляді взаємопов’язаних і взаємообумовлених положень, що характеризують найважливіші риси системи споживчої кооперації та зовнішнє середовище її діяльності:

Проте закономірність розвитку як суспільної так і соціально-економічних систем у виді споживчої кооперації полягає в накопиченні знань. Оскільки внаслідок збільшення об’єму науково-технічної інформації темпами, які можуть бути визначені як гіперзначні, то моделі механізмів розвитку повинні передбачати можливість створення продуктивної сили знання, так як опредмечене знання  і опредмечена праця стає основним елементом не тільки виробничого потенціалу, а й надає реальні перспективи оцінки сегменту ринку діяльності та визначення напрямів і завдань практичного значення. Це особливо важливо, коли фінансово-економічна криза зачепила всі сторони життя суспільства та заставила переосмислити стратегію підходів для визначення шляхів виходу із неї, забезпечення сталого динамічного розвитку на основі продуктивної сили знання.

Сьогодні знання є значним інтелектуальним, виробничим потенціалом часто втрачаються внаслідок нераціонального, непродуктивного використанню часу.

Проте як головний критерій ефективності час не завжди використовується достатньо раціонально в силу значного рівня невизначеності параметрів середовища діяльності суб’єктів господарювання системи споживчої кооперації тими труднощами, які пов’язані із визначенням перспективних напрямів розвитку.

Яким же чином можна забезпечити рішення таких актуальних задач з ефективним використанням потенціалу системи в часі? В якому напрямі необхідно розвивати виробничі, торгівельні структури, і в які області необхідно вкладати фінансові і матеріальні ресурси?

Реалізація цього можлива лише при створенні організаційно-управлінських умов для того, щоб відхилення виявлялись і регулювались своєчасно персоналом, який підготовлений професійно на рівні структури управління регіонального рівня і повноважень обласних споживчих спілок, розглядаючи їх результати аналізу діяльності та виявляючи перспективи розвитку у сегменті ринку діяльності [3, 4].

Коротко суть цього підходу полягає в тому, щоб аналітики відповідних підрозділів обласних споживчих спілок чітко могли визначити соціальні та економічні ознаки регіону діяльності своїх суб’єктів господарювання та сформувати систему показників, яка відображала особливості її розвитку та оцінку соціального і економічного стану регіону діяльності, а головне – прогноз подальшого розвитку своїх підприємств. Серед можливих варіантів методик прогнозування розвитку соціального і економічного характеру може бути використано таксономічний аналіз [5, с. 32-41], в основі якого запропоновано групування у таксони  певну кількість суб’єктів господарювання однієї або декількох ОСС в залежності від задач соціального і економічного характеру актуальних для даного регіону та ступенів схожості ознак для підприємств і організацій.

Значна частина труднощів на сучасному етапі економічного та суспільного розвитку виникає в практиці господарської діяльності через недостатність взаємоув’язки процесів соціального, економічного та політичного характеру, що відбуваються на внутрішньому ринку під впливом фінансово-економічної кризи глобального характеру.

За висновками вітчизняних вчених криза призведе до переформатування внутрішнього ринку протягом 2009-2012 років, на якому домінуватиме вітчизняний виробник, а цінова палітра матиме орієнтацію на малозабезпечені верстви населення (в тому числі і продовольчі товари). Цьому також сприятиме призупинення зовнішніх запозичень, а як наслідок – спад у споживанні [6, с. 86].

У зв’язку з цим особливу увагу необхідно приділити питанням підвищення виробничої і творчої віддачі, активності всіх працюючих при орієнтації на скорочення питомої чисельності, а це значить що в механізмах розвитку необхідно передбачити управління випуском якомога більшої кількості нових товарів, попит яких буде достатнім, оскільки продукція буде чітко зорієнтована на спроможність споживача, з ціною нижчої ніж у конкурентів, але з якісними характеристиками.

Таким чином, мистецтво управління якістю товару, вміння визначення пріоритетних областей і напрямів роботи, концентрація зусиль і ресурсів на розвиток найперспективніших областей споживчої кооперації, можливо якщо механізми забезпечення розвитку визначатимуть контури виробничої, економічної, технологічної і організаційно-управлінської стратегії, направленої на стабілізацію і розвиток виробництва і завоювання ринків, які були втрачені в силу об’єктивних і суб’єктивних причин.

Вітчизняними вченими визначено, що основними напрямами модифікації організаційних структур управління, розробки конкретних форм і методів керівництва виробничо-об’єктовими операціями є здійснення, по-перше, децентралізації виробничих і збутових операцій, по-друге, диверсифікація управлінських операцій через створення структур виробництва і просування продукції на ринку, а, по-третє, постійне підвищення творчої і виробничої віддачі працюючих [7, с. 210].

Для системи споживчої кооперації вищевказані визначення – це реальність. Задачею для розробників механізмів розвитку підприємств необхідність тримати на контролі з метою модифікації підходів для реалізації таких  напрямів управлінської діяльності, оскільки це створює принципово нові моделі економічної системи ув’язаної з принципово новою технологічною основою.

Такі підходи особливо цінні для модернізації заготівельної галузі, яка в нинішніх умовах знаходиться під значним впливом конкуренції в боротьбі з сільгоспвиробника в першу чергу, адже цьому сприяє відсутність стимулюючого державницього підходу до сільгоспвиробників, державних дотацій для доплат сільгоспвиробнику на м’ясо в живій вазі, здешевлених кредитів для нарощування обсягів промислового виробництва та закупівель сільгосппродукції.

Модифікація моделей товаропостачання як основа технологічного характеру, що є необхідною умовою для модернізації економічної системи через відповідні механізми може бути запропоновано через: методики визначення товарних залишків в днях, формування замовлень та завезення товару, оптимального асортименту,  уникнення товарного голоду, визначення залишків товару та одноденної реалізації, внутрішньої  кооперативної співпраці.

Незважаючи на відносно довгий шлях розвитку кооперативного партнерства відчувається недостатність теоретичних досліджень щодо сучасних тенденцій, які формуються або вже є достатньо сформованими у економіці держави. Слабко вираженими залишаються економічне обґрунтування сутності, критерії оцінки, механізм стимулювання, напрями розвитку партнерства підприємств і організацій споживчої кооперації, зокрема в інноваційній сфері визначення типу стратегії у механізмах інноваційного розвитку підприємств та їх напрямів кооперативної співпраці пов’язують із напрямами, унікальність та індивідуальний характер яких формують стратегоутворюючі чинники, які описують стан та перспективи управління інноваціями через ефективне поєднання та відповідність ресурсної складової, що дозволяє визначити альтернативні (індивідуальні) шляхи розвитку і співпраці підприємств.

Сьогодні стало достатньо модно звертатись до процесів сталого розвитку економіки. Вчені прогнозують його і методики забезпечують проектування сценаріїв на основі принципів циклічної динаміки. Споживча кооперація як соціально-економічна система по своїй суті забезпечує в значній мірі розвиток за таким позитивним сценарієм. Це необхідно віднести на рахунок соціальної відповідальності діяльності її системи, оскільки системоутворюючі принципи мають такі ознаки як розвиток власного персоналу, покращення іміджу, збереження соціальної стабільності, можливість значного залучення інвестиційного капіталу. Концептуальною задачею формування механізму у сфері соціальної політики є можливість аналізу особливостей реалізації та формування принципів соціальної відповідальності, що передбачають рівні корпоративної відповідальності.

Висновки

Для вирішення задач створення механізмів розвитку системи споживчої кооперації України необхідно формувати підходи на основі наукових, виробничих і інтелектуальних потенціалів. Заслугою процесу розвитку споживчої кооперації України можна вважати те, що соціальні перетворення суспільного розвитку не змогли негативно вплинути на єдність розвитку соціально-економічного характеру її системи, а як наслідок до мінімуму зведені небезпечно можливі негаразди, що дозволяє вибирати найбільш усталені і небезпечні сценарії соціально-економічного розвитку підприємств і організацій. Забезпечення розвитку досягається на механізмах управління, побудованих на науково-методичних принципах щодо моделювання процесів динаміки діяльності, які дозволяють усвідомити і процеси розвитку і процеси вибору відповідальних рішень та прогнозне бачення їх наслідків.


Література
  1. Стратегія економічної політики в Україні по виходу з кризи та переходу країни на шлях сталого розвитку. – Схвалено рішенням ІІ Пленуму Правління Спілки економістів України від 22 квітня 2010 року.
  2. Бабенко С. Г. Про роботу Ради і Правління Центральної спілки споживчих товариств України (Укоопспілки) у 2004-2008 роках та завдання щодо підвищення ефективності господарювання кооперативних організацій і підприємств України // Матеріали ХХ з’їзду споживчої кооперації України. – К. : ПСК “Редакція газети “Вісті Центральної спілки споживчих товариств України”, 2009. – С. 17 – 54.
  3. Рогоза М. Є., Сененко І. А. Загальна модель механізму управління ПСК // Матеріали І Міжнародної наук.-метод. конф. “Математичні методи, моделі та інформаційні технології в економіці”. – Чернівці: Друк Арт, 2009. – С. 337 –338.
  4. Рогоза М. Є., Сененко І. А. Моделирование социально-экономического механизма управления взаимодействием предприятием // Науковий Вісник ПУСКУ. Серія: “Економічні науки. – 2009. - № 4 – С. 48 – 52.
  5. Заславская Т. И.,  Рывкина Р. В., Горяченко Е. Е. Методология и методика системного изучения советской деревни. – Новосибирск: Наука, Сиб. отд-е, 1980. – 344 с.
  6. Геєць В. М. Виступ на ХХ з’їзді споживчої кооперації України // Матеріали ХХ з’їзду споживчої кооперації України. – К.:ПСК “Редакція газети “Вісті Центральної спілки споживчих товариств України”, 2003. – С. 85 – 87.
  7. Технологічний імператив розвитку інтелектуального потенціалу України: наук.–концепт. альм.: у 7 кн. – Д.: Моноліт, 2009. – Кн. 1: Концепція розвитку технологічного потенціалу України: монографія В. А. Ткаченко, В. І. Ткаченко, Б. І. Холод; за наук. ред. д.е.н., проф. В. А. Ткаченко. – 320 с.
До змісту