До змісту

МІЖНАРОДНА КООПЕРАЦІЯ

А. О. Пантелеймоненко,
доктор економічних наук, професор Полтавського університету економіки і торгівлі

ПЕРСПЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ДОСВІДУ КООПЕРАТИВНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ СФЕРИ ПОСЛУГ В УКРАЇНИСЬКІЙ ПРАКТИЦІ

Визначено види кооперативних організацій, що функціонують у сфері послуг країн Європи. Здійснено аналіз результатів їх діяльності. Акцентовано на перспективності використання кращого європейського  досвіду у вітчизняній практиці.

Ключові слова: кооперативи, кооперативні організації, кооперативна практика, кооперативний досвід,  сфера послуг.

Определены виды кооперативных организаций, которые функционируют в сфере услуг стран Европы. Проведен анализ результатов их деятельности. Сделан акцент на перспективности использованиялучшего европейского  опыта в отечественной практике.

Ключевые слова: кооперативы, кооперативные организации, кооперативная практика, кооперативный опыт,  сфера услуг.

The types of cooperative organizations, which operate in the services sector in Europe. The analysis of the results of their activities. Emphasis is placed on the prospects of using the best European practices in domestic practice.

Key words: cooperatives, cooperative organizations, cooperative practices, cooperative experience, scope of services.

Основною характеристики соціально-економічного розвитку будь-якої держави є показники, що відображають економічні здобутки та соціальний рівень життя населення. Останній у значній мірі залежить від розвитку сфери послуг – органічної складової народногосподарського відтворювального процесу. Саме названа сфера є однією з найрозвинутіших складових національних економік більшості країн світу. Так, наприклад, у Німеччині вона охоплює 68,4% ринку [13]. Проте, незважаючи на значну кількість комерційних організацій, що пропонують широкий спектр найрізноманітніших послуг, споживачів часто не задовольняють ціни і якість таких послуг. Це стимулює населення до самоорганізації й участі у кооперативах, які є «народною» альтернативою «нецивілізованому» бізнесу.

Крім цього слід зауважити, активність сервісних кооперативних організацій традиційно підвищується у періоди економічних криз. Саме така тенденція простежується зараз, коли світ перебуває під впливом чергової фінансово-економічної кризи. Підкреслюючи вагомість кооперативного сектору у складних економічних умовах, президент Спілки кооперативів землі Баден-Вюртемберг (Німеччина) Герхард Россвог, в одному із своїх інтерв’ю зазначив, що реєструючи сервісний кооператив сотні людей можуть або організувати придбання сонячної системи для власного енергозабезпечення, або «оживити» для себе сільський магазин, або організувати іншу необхідну послугу [35]. Ця теза має важливе інтернаціональне значення, так само як і міжнародний кооперативний досвід, набутий у сфері послуг. Всебічне його вивчення і творче застосування може реально прискорити вирішення невідкладних соціально-економічних проблем, що мають місце в Україні.

Зауважимо, що досягнення зарубіжних кооперативних організацій стали предметом глибокого аналізу з боку вітчизняних вчених-економістів ще з кінця ХІХ століття. Дослідженням широкого кола питань організації і діяльності кооперативних організацій сфери послуг країн Європи активно займалися дорадянські економісти, серед яких передусім слід згадати О. Анциферова [3, 4], М. Бойкова  [7], С. Бородаєвського [8], М. Брайдо [9], М. Гібнера [10], М. Диканського [12], Е. Лозинського [17], З. Ленского [16], В. Махновця [19], О. Меркулова [25], К. Пажитнова [24], М. Хейсина [25, 32, 33], В. Тотоміанца [27-29], М. Туган-Барановського [30], М. Ульянова [31], О. Чаянова [34, с. 8-15].

На жаль, не зважаючи на певну активізацію сучасних досліджень на кооперативну тематику, і появу починаючи з другої половини 90-х рр. ХХ ст. праць М. Алімана [1, 2], В. Апопія  [5], С. Бабенка [6], В. Гончаренка [11], В. Зіновчука [15], М. Маліка [18], О. Могильного [29], Л. Молдаван та інших відомих і молодих українських економістів, європейський досвід кооперативів сфери послуг залишається недостатньо вивченим. Саме ця обставина й обумовила обрання теми цієї публікації.

Метою статті є визначення видів кооперативних організацій, що належать до сфери послуг країн Європи, узагальнення і аналіз кращих результатів їх діяльності, з огляду на перспективність використання набутого досвіду у вітчизняній практиці.

Говорячи про методологічний інструментарій даного дослідження слід передусім назвати методи аналізу і синтезу, застосовані для найбільш ефективної реалізації поставленої мети.

Широковідомо, що сфера послуг – це частина економіки (разом із промисловістю та сільським господарством), яка включає широкий спектр комерційних і некомерційних послуг. Саме вона, як зазначалося вище, складає в економічно розвинутих країнах, основу економіки (більше 50%). У сучасних джерелах до сфери послуг відносять такі галузі: фінанси, страхування, енергопостачання, комунальне господарство, інформаційне забезпечення, рекламістику та  торгівлю [26].

Цілком закономірно, що у кожній із цих галузей функціонують сервісні кооперативні організації, які традиційно створюються особами для спільного вирішення певної економічної проблеми шляхом самоорганізації ними необхідних послуг, якщо існуючі економічні організації чи окремі підприємці не можуть надати їх населенню на прийнятних умовах (ціна, якість тощо).

Виходячи з вище сказаного, щодо кооперативів сфери послуг можна сформулювати наступне визначення. Кооперативні організації (кооперативи) сфери послуг – це особливі економічні некомерційні організації, через які населення шляхом самодопомоги забезпечує себе необхідними послугами, пов’язаними з кредитуванням, страхуванням, енергозабезпеченням, утриманням житла, консультуванням та постачанням необхідних товарів за найбільш вигідними цінами (див. рис. 1.)

Рис. 1. Основні складові сучасної сфери послуг та відповідні їм види кооперативів кооперативні організації сфери послуг [26] (авторська розробка)

Визначивши у такий спосіб види кооперативів, що належать до сфери послуг, перейдемо до аналізу тих, які є перспективними для вітчизняної практики, але поки що відсутні чи роблять перші кроки становлення на ринку сучасної України.

Передусім слід згадати страхові кооперативи. Вони успішно функціонували у так званий дорадянський період та за часів НЕПу. Проте сьогодні переважна більшість українців навіть і не знає ні про їх історичні традиції, ні про існування таких кооперативних організацій у сучасному світі. Та разом з тим, для більшості вітчизняних користувачів відповідних послуг є очевидним той факт, що у нашій державі назріли передумови для перегляду філософії страхового ринку. Процес його «демократизації» може відбуватися шляхом створення та розвитку спеціалізованих кооперативів. Така необхідність виникла тому, що значна частина комерційних страхових компаній маючи на меті отримання максимального прибутку від страхових операцій і диверсифікацію тимчасово вільних коштів страхових фондів, вдаються до зловживань, користуючись недосконалістю вітчизняного законодавства. Зокрема, це стосується необґрунтованого невизння страхових випадків, навіть провідними компаніями. Тим самим, у населення формується недовіра до страхового бізнесу, відтісняється на другий план справжнє значення страхування для суспільства.

Говорячи про переваги кооперативного страхування, передусім зауважимо, що у сучасній зарубіжній практиці воно займає провідне місце. Так, у Західній Європі функціонує понад 2 тис. товариств взаємного страхування, які по своїй суті є кооперативними організаціями [21]. Вони керуються провідним кооперативним  принципом  тотожності (член кооперативу власник і клієнт в одній особі), що дає можливість співвласникам забезпечити себе страховими послугами на рівні собівартості. Сутність і переваги кооперативної моделі (на прикладі кооперативу з медичного страхування) наочно демонструє рис. 2, запропонований сучасним німецьким вченим Ральфом Раденмахером. Як експерт з кооперативного страхування він наголошує на потенціалі кооперативної моделі для «країн з ринковою економікою, що розвивається» [37, с. 60]. Ії актуальність зростає в умовах світової фінансово-економічної кризи.

Рис. 2. Функції партнерів і агентів та кооперативу у сучасних моделях мікрострахування (на прикладі страхової медицини) [37. с. 60]

На основі вищезазначеного можна окраслити коло переваг кооперативного страхування для української практики. Так, за допомогою кооперативу члени-страхувальники можуть:

Не менш перспективним для України може стати європейський досвід кооперативного енергопостачання, яке має широкий спектр напрямів. Якщо вітчизняній практиці відомі лише кооперативи для будівництва підвідних та вуличних газопроводів, що набули поширення у 90-х рр. ХХ ст., то зарубіжні енергетичні кооперативи втілюють у собі найрізноманітніші послуги, у тому числі й ті, що пов’язані з реалізацією найсучасніших інноваційних проектів. Так, у останні роки в Європі стали популярними кооперативи, що забезпечують своїх членів нетрадиційними екологічно чистими видами енергії, серед яких енергія вітру, сонця та біогаз.

Наприклад, у Данії понад 100 тис. сімей є членами кооперативів з використання енергії вітру. Ці кооперативи встановили близько 90 % всіх вітряних електростанцій країни і відіграють домінуючу роль у розвитку датського сектору вітроенергетики [22]. Однин із найвідоміших енергетичних кооперативів «Мідельгрундене», діє у береговій зоні Копенгагена, де побудовано «вітровий парк», до якого входять 20 вітроустановок. Останні забезпечують безперебійне постачання електроенергії членам кооперативу-жителям містечка, розташованого на околиці датської столиці [14, с. 63].

Не менш цікавим є і досвід Фінляндії. Вона не має власних запасів нафти, газу, вугілля та ін викопних видів палива (крім торфу). Мабуть саме тому і займає провідне місце серед країн світу в галузі використання біомаси в енергетичних цілях. На даний час частка енергії, одержуваної з деревного палива становить 20 % від її загального видобутку.

Типовим кооперативом, який виробляє енергію з біомаси є «Туповара». Йому належить міні-ТЕЦ, яка постачає теплом і гарячою водою, багатоповерхові житлові будинки, магазини, школу, лікарню, культурно-побутові приміщення та окремі приватні споруди селища кооператорів [23].

Дедалі більшої популярності енергетичні кооперативи набувають і у Німеччині. Їх динаміку демонструє рис 3.

Рис. 3. сучасних енергетичних кооперативів Німеччини членів DGRV [31,32] (авторська розробка)

Кооперативи цього виду Ричард Фольц, науковий співробітник університету Хохенхайм (Штуттгарт, Німеччина)  поділяє чотири види:

Яскравою ілюстрацією інноваційних підходів у галузі енергетичної самодопомоги населення є «молодий» німецький кооператив «Energiegesellschafter eG». Його створено у червні 2009 р. за ініціативою 64 жителів містечка Люнен, що знаходиться неподалік від Монстера [36]. Засновники кооперативу вирішили спершу «підкорити енергію сонця», хоча статутом передбачено й використання інших джерел [39]. Членських внесків вистачило на покриття 40 % витрат «кооперативного проекту». Іншу частину фінансування здійснили за рахунок взятого кредиту [40]. Проте уже у найближчій перспективі від кооперативу заплановано отримувати 24 000-30 000 кВт електроенергії на рік. Цього обсягу достатньо для повного переведення на автономне енергозабезпечення 8-10 середніх домогосподарств. При цьому сонячні батареї можуть виробляти електроенергію навіть при слабкому освітленні [41].

На основі вищенаведених фактів можна зробити висновок про те, що для України, територія якої має різні географічні і кліматичні умови кооперативний досвід європейських держав може бути корисним при вирішенні цілого комплексу проблем, пов’язаних з постачанням та здешевленням вартості електроенергії, що передусім стосується аграрного сектору економіки.

Оцінюючи значення для вітчизняної практики досягнень європейських кооперативних організацій, що діють у сфері послуг не можна обминути увагою й житлові (житлово-будівельні або житлово-комунальні) кооперативи. Незважаючи на те, що на вітчизняному ринку у продовж тривалого часу існують житлово-будівельні кооперативи (ЖБК) та досить «молоді» організації співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ), які за своєю сутністю близькі до кооперативів, слід визнати, що проблема будівництва якісного і доступного житла та його утримання у належному стані залишаються відкритою. Ця теза має наступне пояснення.

По-перше, в Україні так звані елітні квартири і будинки як правило будуються за участі комерційних фірм-посередників, що зумовлює значно завищені (щонайменше у половину) ціни на нього. По-друге, у вітчизняній практиці відсутні кооперативні організації орендарів житла та іншої нерухомості.  По-третє, населення не має доступної і вичерпної інформації про ефективні форми самоорганізації власників житла, орієнтованих на його утримання у належному стані.

Ознайомлення зі статутами житлово-будівельних кооперативних організацій Німеччини дає підстави зробити висновок про те, що названі об’єднання не тільки задовольняють потребу своїх членів у «недорогому» сучасному житлі, а і після введення його у експлуатацію дбають про забезпечення обслуговування, благоустрій та формування прибудинкової інфраструктури. Остання включає «магазини і приміщення для комерційних підприємств, соціальних, економічних і культурних об'єктів та послуг» [38]. А згідно з опублікованими даними щодо Швейцарії кооперативи здешевлюють орендну плату для своїх членів-квартиронаймачів щонайменше на 15 % [43].

Характеризуючи європейські житлово-будівельні кооперативи, слід зазначити, що вони невеликими організаціями. Так, до категорії «великих» у Німеччині відносять житлові та житлово-будівельні кооперативи з більш як 10 тис. членів. А беручи до уваги той факт, що у цій країні функціонує більше 2 тис. таких кооперативів, а також дані табл. 1, можна зробити висновок про значне переважання серед названих німецьких кооперативних організацій тих, що об’єднують значно менше, ніж 10 тис. членів.

Таблиця 1

Дані про найбільші житлові кооперативи Німеччини
(з більш як 10 тис. квартирами) станом на 1.01.2009 р. [43]

Назва кооперативу

Місто

К-ть членів

Заг. к-ть квартир

WGLi Wohnungsgenossenschaft Lichtenberg eG

Берлін

9925

10138

Baugenossenschaft "Wiederaufbau" eG

Брауншвайг

18888*

10066*

Gemeinnützige Wohnungsbaugenossenschaft "Stadt Cottbus" eG

Котбус

13056

10924

Spar- und Bauverein eG Dortmund

Дортмунд

17075

11415

Wohnungsgenossenschaft "Glückauf" Süd Dresden eG

Дрезден

14159

13335

Wohnungsgenossenschaft Aufbau Dresden eG

Дрезден

17956

16989

Sächsische WOHNUNGSGENOSSENSCHAFT Dresden eG

Дрезден

10947

10431

Bauverein der Elbgemeinden eG

Гамбург

18529

13345

NEUE LÜBECKER Norddeutsche Baugenossenschaft eG

Любек

17236

15671

* Дані станом на 1.01.2008 р.>>

Типовим для західної Німеччини є житловий кооператив «Wohnungsgenossenschaft eG Viersen» м. Фірзен (бл. 76 тис. жителів), заснований ще у 1900 р. Він об’єднує навколо себе близько 1100 членів. Активи кооперативу складають 10,8 млн. євро., з яких 50 % пайові членські внески. До правління входять 3 особи: «житловий спеціаліст» (повна зайнятість), комерційний асистент (за сумісництвом) та бухгалтер (неповний робочий день).

Спостережна рада сформована з дев’яти обраних з числа членів осіб, які не є у трудових відносинах з кооперативом. Їх середній вік - 55 років. Голова спостережної ради досить авторитетна людина - окружний секретар у відставці [44]. До основних послуг названого кооперативу належать: догляд за дрібними і великими житловими об’єктами, ремонтні роботи будинків, допомога у здачі квартир в оренду, оцінка і продаж нерухомості, спеціальна консультаційна допомога [45]. Аналізуючи лише вказаний перелік послуг житлового кооперативу «Wohnungsgenossenschaft eG Viersen», зайвий раз переконуємось у необхідності врахування напрацьованого зарубіжного досвіду в українській практиці.

На завершення слід згадати іще один вид кооперативних послуг, характерних для західноєвропейських країн. Це, безумовно, консультування.  Такі послуги як супутні традиційно надаються кооперативними банками, споживчими, сільськогосподарськими та іншими кооперативами. Проте, у європейській практиці непоодинокі випадки функціонування спеціалізованих кооперативів для консультування. Багато з них здійснюють не тільки надання необхідної разової інформації своїм членам, а й забезпечують належний супровід їхнього приватного бізнесу. Очевидно, що і названий вид кооперативів також є перспективним для вітчизняної практики.

Підводячи загальний підсумок щодо викладеної вище інформації, слід зазначити, що кооперативні організації провідних країн Європи мають неоціненний для України досвід функціонування у сфері послуг, який за умови творчого використання може суттєво вплинути на процес вирішення актуальних соціально-економічних проблем. При цьому дана публікація лише ставить загальні акценти на перспективні напрями майбутніх досліджень кооперативних організацій названої сфери. У подальшому кожен із видів кооперативів розглянутих у цій статті, може бути предметом самостійних і всебічних наукових розвідок.


Література
  1. Аліман М. В. Споживча кооперація України в умовах економічної кризи і переходу до ринкової економіки. Історико-економічний огляд / Мирослав Васильович Аліман. – Полтава: ПКІ, 1994. – 60 с.
  2. Аліман М. Проблеми споживчої кооперації в Україні та шляхи їх розв’язання / Мирослав Васильович Аліман, Владислав Васильович Гончаренко // Українська кооперація: історичні та соціально-економічні аспекти (збірник статей). Том 1. – Львів, 1998. – С. 117–118.
  3. Анциферов А. Н. Мелкий кредит, его организация и значение в России: [Докл. чит. в заседании Харьковского Юридического О-ва, 7 дек. 1902 г.] / А. Н. Анциферов. – Харьков: Тип. и Литогр. Н. В. Петрова, 1903. – 19 с.
  4. Анциферов А. Н. Центральные банки кооперативного кредита / А. Н. Анциферов. – Харьков, 1916. – 290 с.
  5. Апопій В. В. Соціально-економічний зміст кооперації: теоретичні та прикладні аспекти / В. В. Апопій // Вісник Львівської комерційної академії. – Серія економічна, випуск 21 – Львів: Видавництво Львівської комерційної академії, 2006. – С. 67-78.
  6. Бабенко С. Г. Трансформація кооперативних систем у перехідній економіці: Монографія / Станіслав Григорович Бабенко. – К.: «Наукова думка», 2003. – 332 с.
  7. Бойков Н. Кредитование кредитными кооперативами кооперативов других видов / Н. Бойков // Вестник кооперации. – 1914. – Кн. 1. – С. 55-59.
  8. Бородаеский С. В. Кооперации среди славян / Сергей Васильевич Бородаеский – СПб, 1912. –  250 с.
  9. Брайдо М. Строительная кооперация на Западе / М. Брайдо // Вестник кооперации. – 1913. – Кн. VІ.
  10. Гибнер Н. Рочдельськая система / Н. Гибнер. // Союз потребителей. – 1903. – Кн. 2.
  11. Гончаренко В. В. Кредитна кооперація. Форми економічної самодопомоги сільського і міського населення у світі та в Україні (теорія, методологія, практика) / Владислав Васильович Гончаренко. – К.: Глобус, 1998. – 330 с.
  12. Диканский М. Г. Квартирный вопрос и социальные опыты его решения / М. Г. Диканский. – СПб, 1909 та 1912.
  13. Електронний ресурс. Режим доступу: http://www.news2.ukrinform.com:8101/States/Germany/econom.html
  14. Ерхов А. Г. Инвестирование электроэнергетики скандинавских стран в ходе рыночных реформ в отрасли /  А. Г. Ерхов // Вісник Донецького національного університету. Серія В.: Економіка і право. – Вип. 2. – 2008. – С. 63. (с. 62-68).
  15. Зіновчук В. В. Кооперативна ідея в сільському господарстві України і США. / Віталій Володимирович Зіновчук. – К.: Логос, 1996. – 224 c.
  16. Ленский З. По кооперативной Европе / З. Ленский. М.: Изд. М.С.П.О., 1917. – 69 с.
  17. Лозинский Е. Теория и практика потребительских обществ на Западе. / Е. Лозинський. // Жизнь. – 1900. - № 7.
  18. Малік М. Й. Сільськогосподарська кооперація як складова аграрної реформи / М. Й. Малік // Проблеми кооперації в сільському господарстві. – Львів, 1995. – С. 82-84.
  19. Махновец В. Оптовый склад французских кооперативных обществ / В. Махновец. // Союз потребителей. – 1912. – Кн. ХХІІ-ХХІV, ХХVІ.
  20. Могильний О. М. Кооперація фермерських господарств як засіб гармонізації їх інтересів / О. М. Могильний // Проблеми кооперації в сільському господарстві. – Львів, 1995. – С. 108-110.
  21. Общество взаимного страхования. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ovsagro.ru/
  22. Олесен Г. Поставки энергии в Дании и их демократическое регулирование / Г. Олесен, Ю. Слески. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.inforse.dk/europe/word_docs/Kompendium_rus.doc
  23. Отчет о результатах пребывания в Финляндии 24-28 октября 2005 г. группы специалистов Республики Беларусь по энергетике, энергоэффективности и лесопромышленному производству с целью обучения в рамках проекта ПРООН/ГЭФ "Применение биомассы для отопления и горячего водоснабжения в Беларуси". [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://energoeffekt.gov.by/bioenergy/htdocs/obuchenie_finrus.htm
  24. Пажитнов К. Жилищная кооперация на Западе / К. Пажитнов // Вестник кооперации. – 1910. – Кн. ІV.
  25. Справочная книга. Как организовать и вести потребительное общество (текст, законы, уставы, инструкции, формы счетоводства и пр.) / Составители А. В. Меркулов и М. Л. Хейсин. – СПб.: Издание ІІІ отдела СПб Отделения Комитета о сельских ссудо-сберегательных и промышленных товариществ, 1910. – 500 с.
  26. Сфера послуг // Вікіпедія [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/Сфера_послуг
  27. Тотомианц В. Кооперативный город / В. Тотомианц // Союз потребителей. – 1903. – Кн. 2.
  28. Тотомианц В. Потребительные общества в Бельгии / В. Тотомианц //  Русская мысль. – 1905. - № 3
  29. Тотомианц В. Потребительные общества в Шотландии / В. Тотомианц // Вестник кооперации. – 1912. – Кн. ІІ.
  30. Туган-Барановский М. И. Социальные основы кооперации  [Предисл., коммент.: Л. А. Булочникова, Г. Н. Сорвина, Т. П. Субботина] / Михаил Иванович Туган-Барановский . – М.: Экономика, 1989. –  496 с.
  31. Ульянов Н. Строительная кооперация в Германии / Н. Ульянов // Вестник кооперации. – 1914. – Кн. V.
  32. Хейсин М. По кооперативам Германии  / М. Хейсин // Вестник кооперации. – 1913. – Кн. VІ.
  33. Хейсин М. Потребительские общества в Великобритании / М. Хейсин. – Петербург: Мысль, 1917. – 78 с.
  34. Чаянов А. В. Кооперативное страхование скота / Александр Васильевич Чаянов // Кооперативная жизнь. 1913. – № 17-18. – С. 8-15.
  35. Bock-Müller R. Gemeinsame Initiative von Wirtschaftsministerium und Genossenschaftsverband / Reinhard Bock-Müller. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.neuegenossenschaften.de/aktuelles/news/2009/11/24/Foerderung_fuer_neue_Genossenschaften_in_Baden-Wuerttemberg.html.
  36. Die Energiegesellschafter eG. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.die-energiegesellschafter.de
  37. Radermacher R. Genossenschaftliche Mikroversicherungen als Mittel zur Bewältigung von Krankheitsrisiken in Entwicklungsländern – Potential Förderansatz / Ralf Radermacher. – Göttingen: Vandenhoeck & Ruprecht GmbH & Co. KG, 2008. – 70 s. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://hiv-prg.com/Downloads/Mikroversicherung.pdf
  38. Satzung der Wohnungsbaugenossenschaft GWG "Berliner Bär" e.G. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.berliner-baer-koepenick.de/unternehmen/satzung.php
  39. Satzung der Genossenschaft - Die Energiegesellschafter eG. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.die-energiegesellschafter.de/upload/pdf/standard/Satzung_der_Genossenschaft_-_Die_Energiegesellschafter _eG_-_Stand_20090918.pdf
  40. Schlappat O. Gelungener Start für Genossenschaft / Oliver Schlappat. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.derwesten.de/staedte/luenen/Gelungener-Start-fuer-Genossenschaft-id399604.html
  41. Schlappat O. Photovoltaik-Anlage ist am Netz Strom aus dem Mühlenbachtal / Oliver Schlappat. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.derwesten.de/staedte/luenen/Strom-aus-dem-Muehlenbachtal-id2354969.html
  42. Volz R. Stand und Entwicklungsmöglichkeiten von Bürgerenergiegenossenschaften in Deutschland / Richard Volz. – Stuttgart: Universität Hohenheim, 2010. – 29 s. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.agi-genoforschung.de/files/volz_nwt_paper_2010.pdf
  43. Wohnungsbaugenossenschaft: Schweiz // Wikipedia. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://de.wikipedia.org/wiki/Wohnungsbaugenossenschaft
  44. Wohnungsgenossenschaft eG Viersen. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.gwg-viersen.de/ueber-uns.html
  45. Wohnungsgenossenschaft eG Viersen.  [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.gwg-viersen.de/dienstleistungen-gwg.htm
До змісту