НАУКОВЕ ЖИТТЯ

Міжнародна науково-практична конференція «Міжнародний кооперативний рух: історичний досвід і сучасна практика»

«Кооперація не знає кордонів!». Під таким гаслом 15-16 квітня 2010 року в ПУЕТ пройшла Міжнародна науково-практична конференція «Міжнародний кооперативний рух: історичний досвід і сучасна практика». Її проведення було ініційоване Полтавським університетом економіки і торгівлі та ДВНЗ «Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана», між якими тривалий час існують дружні і стійкі партнерські стосунки.

Конференція стала справжнім форумом кооператорів України, Німеччини, Росії, Вірменії та Китаю. Участь у ній взяли 62 особи, серед  яких  провідні й молоді науковці та зацікавлені у співпраці практики. Два дні однодумці-кооператори жваво обговорювали актуальні проблеми міжнародного кооперативного руху. Ключовими серед основних тем, висвітлених на конференції, були проблеми оптимізації діяльності й розбудови кооперативних організацій на пострадянському просторі, передусім в Україні та Російській Федерації. Зокрема, чимало уваги було приділено обговоренню питань подальшого реформування системи споживчої кооперації, акцентовано на перспективності розвитку сільськогосподарської обслуговуючої кооперації, вказано на актуальність створення вітчизняних кооперативних банків для вирішення проблеми кредитування малого і середнього бізнесу, у тому числі в аграрному секторі економіки.    

Велику увагу було приділено значенню кооперативної освіти й поширенню знань про кооперацію серед широкого загалу. У своїх доповідях і виступах учасники конференції неодноразово підкреслювали, що без глибоких спеціальних знань населення не зможе реалізувати свої кооперативні ініціативи, навіть при активній фінансовій підтримці з боку держави.   

Особливо жвавою була дискусія щодо дотримання сучасними кооперативами класичних кооперативних принципів, з метою недопущення поширення у вітчизняній практиці псевдокооперативних організацій, що дискредитують кооперативний рух, формують негативне ставлення громадян до справжніх кооперативів.

Учасники конференції мали можливість не тільки послухати змістовні доповіді і «гарячі» виступи, а й отримали унікальну нагоду познайомитися та налагодити дружні наукові стосунки з провідними вченими-кооператорами, праці яких широковідомі не тільки у наукових колах, а й широкій громадськості. Серед них – професори ПУЕТ М.В. Аліман, В.В. Гончаренко, А.О. Пантелеймоненко, професор Житомирського національного агроекологічного університету В.В. Зіновчук, професор Інституту економіки РАН РФ Н.К. Фігуровська, а також досвідчені фахівці з питань сільськогосподарської кооперації, представники Німеччини – Г.Г.Хассенпфлюг та Г.Г. Шустер.

У ході конференції були напрацьовані рекомендації з метою зміцнення кооперативного руху на теренах пострадянських республік, виникли ідеї щодо створення «Товариства кооператорів», написання колективної монографії про сутність псевдокооперативів, періодичного проведення конференцій, «круглих столів» та започаткування міжвузівських майстер-класів на кооперативну тематику. Також було прийнято рішення про те, щоб опубліковані учасниками конференції статті у «Науковому віснику Полтавського університету споживчої кооперації України» розмістити у черговому номері електронного часопису ПУЕТ «Українська кооперація» для широкої пропаганди знань про кооперативний рух серед як серед науковців і студентів, так і широких верств населення. Учасники конференції висловили щирі сподівання на поступове перетворення «Полтавського регіонального центру досліджень і сприяння розвитку кооперації», що активно діє при університеті, в Інститут кооперації. Він може забезпечити збереження унікальності університету, як осередку кооперативної науки і освіти, а також багаторічних кооперативних традицій.

Заслухавши й обговоривши доповіді учасники науково-практичної конференції відмітили, що світова економічна криза з її негативними тенденціями поглиблює фінансові проблеми населення, ускладнює функціонування дрібного і середнього бізнесу, в тому числі в аграрному секторі економіки. Різке скорочення обсягів кредитних операцій комерційних банків та обмежені можливості держави щодо фінансової підтримки дрібних виробників та пересічних громадян, посилює значення кооперативного руху. Важливу роль, у цьому зв’язку відіграє глибоке дослідження та поширення кращого досвіду і традицій кооперативних організацій, які мають глибоке історичне коріння. Виходячи з цього, учасники Міжнародної науково-практичної конференції постановили: