До змісту

МІЖНАРОДНИЙ КООПЕРАТИВНИЙ РУХ

     І.А. Артеменко,
кандидат історичних наук, доцент кафедри економічних наук, доцент кафедри міжнародної економіки Полтавського університету споживчої кооперації України

Стан і тенденції розвитку української кредитної кооперації у країнах світу

Аналіз становлення та розвитку української кредитної кооперації в країнах світу, до яких емігрували українці в пошуках кращої долі та рятуючись від репресій радянської влади впродовж кінця ХІХ–ХХ ст., дозволяє виявити у цьому процесі низку загальних тенденцій і особливостей. Безсумнівно, що кооперативний рух в українських громадах зародився та розвивається відповідно до дії загальної тенденції його розвитку в країнах світу, яка відображає бажання громадян засновувати економічні відносини на принципах колективізму, демократії і соціальної справедливості. Особливістю ж цього явища було те, що зародження та розвиток кредитної кооперації українців на нових землях зумовлювалося не тільки економічними (господарськими) потребами, а й етнічно-національними завданнями, які постали перед громадами українських переселенців на чужих землях у багатобарвному етнічному оточенні. У вирішенні цих завдань кредитна кооперація стала для українських переселенців не тільки засобом вирішення господарських питань, а й найважливішою формою етнічного згуртування. І. Витанович відзначав: "Організатори кредитових кооперативів мали в плані мобілізувати дрібні грошові засоби своїх членів – новоприбулих, щоб потім шляхом взаємодопомоги дати їм змогу розвивати їхні індивідуальні господарські справи і рівночасно зміцнювати економічну базу громадської організованості. Вони вважали ці кредитові кооперативи за початок дальшого розгортання громадських економічних заходів: заснування, з їхньою допомогою і досвідом інших видів кооперативів і дрібніших самостійних, трудових родинних і громадських підприємств. Кредитові кооперативи мали стати для своїх членів не лише місцем, де вони могли задовольнити невеликі та нескладні грошові потреби, але й місцем поради у господарських справах. Правда, в країні великої економіки та розмаху нелегко було спочатку переконувати новоприбулих, звичних до кооперативно-господарських форм, і навіть багатьох колишніх кооператорів приєднуватися до тих дрібних починів. Обережно бралися за них і відважні ініціатори. Порівнюючи з комфортабельно обладнаними банками й ощадно-позичковими спілками в Америці не могли особливо імпонувати людям навіть свої "каси", які тільки два три вечори в тижні "урядували" в кутках винайнятих приміщень” [1].

Особливістю розвитку української кредитної кооперації в країнах Північної Америки було те, що з її допомогою і досвідом започатковується розвиток „інших видів кооперативів і дрібніших самостійних, трудових родинних і громадських підприємств”, згуртування знедолених та економічно малоспроможних переселенців у виробничі кооперативи для освоєння нових земель і налагодження господарської діяльності. З середини ХХ ст., коли завдання з освоєння земель і налагодження господарства були виконані, громадські потреби у виробничій кооперації відходять на задній план і на їх місці постає інше завдання – створення в рамках державних фінансово-кредитних систем країн проживання, кредитно-фінансових систем, які реалізуються на засадах принципів кредитної кооперації та забезпечують захист етнічних інтересів українства в цій найважливішій галузі. Про таку суспільну роль української кредитної кооперації свідчать чисельні факти та висловлювання її колишніх і сучасних організаторів. Так, Голова Української кооперативної ради Канади (УКРК) О. Заверуха-Свинтух відзначає, що „українські кооперативні спілки завжди відігравали дуже важливу роль у канадсько-українському громадському житті. Наші попередники, котрі привезли з собою ідею кооперації з України, знали зі свого досвіду що то означає мати в своїх руках фінанси. В канадському житті нашої громади жодна імпреза не відбувається без підтримки кредитових спілок на місцевому, всеканадському чи на світовому рівні. З іншого боку, коли ми дивимось на той величезний внесок українських кредитових спілок в наше громадське життя в Канаді на базі лише 69 000 членів, ми чудово розуміємо, що якби кількість наших членів в кредитових спілках хоча б подвоїлась, а можливість на те є, адже українське населення Канади становить понад один мільйон осіб, то на скільки більше можна було б зробити для нашої громади і без жодних труднощів. Потрібно тільки перенести свої банківські рахунки до наших, до своїх кредитових спілок.., які підтримують церковні громади, танцювальні групи, рідні школи, хори, молодіжні організації, Конгрес українців Канади, Світовий конгрес українців, та всі інші організації, утворені нашою громадою” [2].

Національні потреби соціально-економічного, етнічно-культурного та почасти і політичного характеру українських громад у різних країнах світу зумовлюють об'єктивний процес організаційної інтеграції кредитних (позичкових) кас у кооперативні спілки, їх об'єднання у національних і світовому масштабах за етнічною ознакою. Без перебільшення українська кредитна кооперація у значній мірі відіграє в цих країнах ту ж суспільну роль, яку вона мала в справі суспільної самоорганізації та боротьби за незалежність у західноукраїнських землях в кінці ХІХ – початку ХХ ст. Як відзначає польський дослідник українського кооперативного руху Єжи Козакевич, українську кооперацію „варто вважати одним із найголовніших елементів суспільної організації українського народу, що мала на меті вирішення завдань значно ширших за господарські. Саме національний (часом навіть націоналістичний) акцент був специфічною рисою українського кооперативного руху. В інших питаннях він цілком відповідав загальноєвропейській кооперативній ідеології, яка не зводилася лише до проблематики економічної, а намагалася формувати суспільство нового типу, що спирається на інтегруючі чинники суспільного життя: формування економічної еліти й українського середнього класу; утворення матеріальної бази для розвитку народної школи та освіти; здобування організаційної бази для реалізації процесів виховання народу” [3].

Практична реалізація суспільних потреб щодо етнічної консолідації українського кооперативного руху в різних країнах і світовому масштабі має певні успіхи та проблеми. До успіхів слід віднести утворення українських кооперативних спілок і центрів у цілому ряді країн. Так, у 2003 р. у США діяло 19 кредитних спілок, які створили Центр українських кооперативів Америки (ЦУКА), 3 українські кредитні спілки Австралії організаційно інтегровані в Раді українських кооперативів Австралії (РУКА), 13 кредитних кооперативних спілок Канади – в Українській кооперативній раді Канади (УКРК) [1].

Важливим кроком у сучасній консолідації українського кредитного кооперативного руху у світовому масштабі стало утворення під час проведення II Світового конгресу вільних українців (СКВУ) у 1973 р. Української Світової Кооперативної Ради (УСКР), до якої зараз входять українські кредитні кооперативні об'єднання (ради, центри) Канади, США, Австралії, Аргентини. У свою чергу, УСКР входить до Світового конгресу українців (СКУ), в якому вона має свого представника [2].

Очевидно, що розвиток українського кооперативного руху в зарубіжних країнах на етнічній основі зумовлюється не тільки високими національними завданнями, а й тим, що кооперативна діяльність засновується на колективістських принципах, і вона може успішно розвиватися лише за наявності високої довіри рядових членів кооперативу як поміж собою, так і особливо з їх боку – обраному правлінню та призначеному менеджменту. Належність до українства у багатоетнічному середовищі, об'єктивно зумовлює більшу довіру до представників свого етносу, оскільки кожен із його членів пов'язаний з іншими багатьма різними відносинами: родинності, дружби, знайомства, колишнього земляцтва предків і їх спільного утвердження в цій країні, взаємодопомогою у важкі части тощо.

Не слід перебільшувати значення впливу етнічного фактора на участь українців у різних країнах світу в кооперативному русі. Їх членство в українських кредитних кооперативних спілках має невисокий рівень. Так, в Канаді цей показник становить близько 5 % і є ще нижчим в інших країнах [4]. Як свідчать дані табл. 1, організаційно до УСКР у 2005 р. входило лише 79 етнічних кооперативних спілок, які об'єднували 108 тис. членів. Можливий висновок, що для багатьох українських кооперативів країн світу вирішення національних завдань у світовому масштабі не є актуальним завданням, особливо якщо взяти до уваги, що членство в УСКР пов'язане з фінансовими зобов'язаннями. Зокрема Українська Кооперативна Рада Канади об’єднує 13 кредитних спілок у п'яти провінціях Канади. До них входять 69264 членів, а їх грошові активи становлять 1038 млн. доларів США. Якщо порівняти ці показники з даними табл. 1, то із цього порівняння випливає, що в УСКР представлено лише частина кооперативних спілок і членів українських канадських кредитних кооперативів. Ще нижчий рівень представництва в УСКР характерний для українських кооперативних спілок і центрів, які діють у США.

Таблиця 1
Членство кооперативних спілок в УСКР (станом на початок 2005 р.)
Країни
Кооперативні спілки
Членів, тис.
Оборотні фонди, млн. дол.
Власний капітал, млн. дол.

Австралія

6*
6
12
0,14

Аргентина

2
8
5
0,58

Канада

37
51
216
5,61

США

34
43
144
6,61

Разом

79
108
377
12,94
 
За даними: Бюлетень. Світовий Конгрес українців. Зима 20042005. № 2(3). Режим доступу: http://ukrainianworldcongress.org/bulletins/2004/Bulletin_2004_winter.pdf

* За даними названого джерела. За іншими даними на початку 2005 р. в Австралії, внаслідок злиття кредитних спілок в цей час діяло 3 українські кредитні спілки.

Аналіз діяльності українських національних кредитних кооперативних об'єднань (спілок, союзів, центрів) дозволяє виявити як спільні, так і особливі риси їх розвитку на сучасному етапі та сформулювати певні тенденції цього розвитку. Візьмемо для прикладу діяльність Центру українських кооперативів Америки (ЦУКА), заснованого у 2003 р. способом організаційного об'єднання 19 українських кредитних кооперативів (Перший кредитний кооператив у США, заснований вихідцями з України, було створено у 1951 р. Він мав назву „Федеральний кредитний кооператив Нью-Йорк”. На думку Голови ЦУКА Богдана Кекуша, його утворення стало одним із актів відновлення українського кооперативного руху „який був ліквідований 1944 р. радянською владою в західних областях України з метою одержавлення кооперації у всіх її проявах” [2]. Дещо пізніше у 1951 р. були засновані ще два кредитних кооперативи: Самопоміч у Чикаго і Самопоміч у Філадельфії. У 2003 р. в США діяло 19 українських кредитних кооперативів із тридцятьма філіями).

Діяльність ЦУКА здійснюється вибраною управою (правлінням), яке тримає зв’язок із кооперативами та проводить спільні фінансові та громадські акції, спрямовані на підтримку українських кооперативів і місцевих громад. За кількістю членів і обсягом кооперативного капіталу українські кредитні спілки в США (табл. 2) поділяються на великі (кількістю членів від 5 до 8 тисяч і обсягом кооперативного капіталу від 50 до 150 млн. дол.), середні (в яких ці показники відповідно становлять 2–4 тис. членів та 8–50 млн. дол. кооперативного капіталу) і малі, в яких налічується 200-500 членів, а капітал сягає 1–7 млн. дол. На основі даних табл. 2 можливо зробити висновок про суттєву залежність обсягу кооперативного капіталу від кількості членів і дати утворення. Кооперативи, які утворилися у пізніший період, переважно мають менші обсяги капіталів і членства.

Українські кредитні кооперативи в США дотримуються принципів світового кооперативного руху. Їх члени є колективними власниками цих своєрідних фінансових установ, вони ж обирають дирекцію (правління), яка назначає менеджерів і стежить за правильним веденням справ кооперативів у служінні членам і у співпраці з громадами.

Кооперативи надають цілий ряд фінансових і банківських послуг своїм членам, часто безоплатних, платять вищі дивіденди на заощадження, ніж інші кредитно-банківські установи. Так, у 2003 р. вони виплатили членам кооперативів дивіденди на суму 36,5 млн. дол. – 2,4 % на пайовий капітал (табл. 2).

Таблиця 2
Основні показники діяльності українських кредитних кооперативних спілок у США (станом на кінець 2003 р.)
Кредитні кооперативні спілки, місцезнаходження
Активи,
млн. дол.
Членів, ос.
Рік утворення

Самостійна федеральна кредитна спілка Нью-Йорка, м. Нью-Йорк

497,4
14265
1951

Самостійна українсько-американська кредитна спілка, м. Чикаго

410,6
20755
1951

Йонкерська федеральна кредитна спілка, м. Йонкерс

158,2
6153
1964

Українська самостійна кредитна спілка у Мічігані, м. Ворен

146,9
6944
1952

Українська самостійна федеральна кредитна спілка, м. Філадельфія

134,4
7590
1952

Українська національна федеральна кредитна спілка, м. Нью-Йорк

109,4
5472
1965

Українська федеральна кредитна спілка, м. Родчестер

84,2
8163
1953

Самостійна федеральна кредитна спілка, м. Кліфтон

82,6
6625
1960

Українська спілка майбутнього кредиту, м. Ворен

70,9
4526
1961

Клівлендська самостійна федеральна кредитна спілка, м. Парма

67,8
4123
1956

Українсько-новоанглійська самостійна федеральна кредитна спілка, м. Везерсфілд

28,6
2746
1959

Самостійність, м.  Сіракузи

16,9
1924
1968

Балтиморська самостійна федеральна кредитна спілка, м. Балтимор

14,5
984
1955

Українська домашня федеральна кредитна спілка „Дніпро”, м. Буфало

8,6
997
1962

Українська кредитна спілка, м.  Міннаполіс

8,1
2140
1975

Українська самостійна федеральна кредитна спілка Західної Пенсільванії, м. Піттсбург

8,4
888
1973

Українська федеральна кредитна спілка, м. Бостон

6,0
550
1975

Українська федеральна кредитна спілка „Основа”, м. Парма

4,6
485
1964

Вашингтонська федеральна кредитна спілка, м. Александрія

1,2
270
1982

Всього

1859,3
95600
1951-1982
 
За даними: Бюлетень. Світовий Конгрес українців. Зима 20042005. № 2(3). Режим доступу: http://ukrainianworldcongress.org/bulletins/2004/Bulletin_2004_winter.pdf
http://www.uncuausa.com

Кредитні кооперативи надають позики на більш вигідних умовах, головне при нижчих процентних ставках, ніж інші комерційні установи. Обсяг позик на кінець 2003 р. становив 950,6 млн., з них на 865 млн. дол. (91 %) – на нерухомість. У цьому ж році вони виділили на потреби українських громад – школи, молодіжні організації, культурні установи 3 млн. доларів, або 5,9 % чистого доходу [5].

Актуальними завдання українських кредитних кооперативів у США є зростання чисельності їх членів, що є основним джерелом збільшення пайового та власного капіталу. Для цього їм потрібно розширювати структуру (асортимент) фінансових послуг, ефективно використовувати пайовий капітал, застосовувати сучасні технології обслуговування членів кооперативів і клієнтів. Головне ж, відзначає голова ЦУКА Богдан Кекуш, це постійно підтримувати та добиватися зростання довіри членів кооперативів до їх діяльності [2].

Розвиток кооперативного руху в Австралії також виявляє як загальні світові закономірності, так і особливості сучасного стану кооперації в цій країні та те, що цим тенденціям світового та місцевого значення підпорядковуються українські кооперативи, зорганізовані на етнічній основі. Так, у 1988 р. в Австралії діяло 812, з них 8 – українських кредитних кооперативів. До 1995 р. вони мали значні пільги з оподаткування. У зв'язку з цим та незначними адміністративними витратами, кооперативи могли конкурувати з банками шляхом встановлення нижчих відсотків на позички та інвестиції. Також, будучи власністю членів, кредитні кооперативи могли використовувати більшу частину своїх доходів на покращання послуг своїм членам. Додатково значна частина прибутків кооперативів призначалася на підтримку громадських організацій, з яких вони черпали своє членство. На сьогоднішній день українські кредитні кооперативи в Австралії продовжують надавати фінансову підтримку різним українським установам, громадським організаціям, церквам, школам, мистецьким закладам і багатьом іншим, у вигляді спонсорства, дотацій і на рекламу.

За останні дев’ять років кредитний кооперативний рух в Австралії зазнав значних змін, що пов'язано з поширенням на нього загальних законів із оподаткування на рівні з банками й іншими фінансовими інституціями. Якщо раніше австралійські кооперативи були звільнені від оподаткування, то зараз вони сплачують 36 % коштів, отриманих від прибутків.

Відповідно до прийнятих на державному рівні в останні роки нормативних актів: Кредитного кодексу споживачів; Закону про Корпорації; Закону про приватність (таємницю) і Закону про реформи фінансових послуг, умови діяльності кооперативів значно погіршилися, і вони були змушені вдатися до реформування власної діяльності. Внаслідок цього значна кількість дрібних кооперативів були змушені об'єднатися з крупними та з 812, які діяли у 1988 р., у 2005 р. їх кількість скоротилася до 175.

Така ж участь спіткала і українські кооперативи. Із 8 українських кредитних спілок, що діяли у 1993 р., сьогодні залишилося тільки 3, кількість членів яких налічує 11350 осіб. Ці спілки мають власність обсягом 101487 тис. дол., з яких пайовий капітал (членські заощадження) становить 85954 тис. дол., або 85 % [2].

Слід зауважити, що організаційна і економічна концентрація діяльності української кредитної кооперації є відображенням загальної тенденції неухильної концентрації виробництва та капіталу, характерної для розвитку світової економіки впродовж останніх століть.

Дія цієї тенденції, показники якої відображені в табл. 3, притаманна як для кооперативного руху в цілому [6, с. 71–74], так і для зарубіжної української кредитної кооперації зокрема. Так якщо у 1992 р. у Канаді діяло 22 кредитні спілки, то у 2003 – 13, проте при цьому кількість членів зросла на 11,2, а обсяг грошових активів – на 40,1 % [2]. Зменшення чисельності спілок і суттєве зростання їх чисельності та грошових активів (табл. 3), було загальною тенденцією і для українських кооперативних спілок у США та Австралії.

Негативний вплив на розвиток діяльності українських кредитних кооперативів має поява на сучасному економічному ринку нових фінансових гравців і операторів, таких як маклерів-комісіонерів, які мають великий вплив на позичковий ринок, збиваючи обсяги позичок банків і кредитних спілок. Це має досить негативний вплив на українську кредитну кооперацію, зокрема в Австралії, де вона не спроможна, з огляду на малі, порівняно з банками і їхнім капіталом, обсяги діяльності, на конкурентний опір. У цих умовах вони змушені шукати інші джерела прибутків, а не традиційні для кредитних спілок доходів із відсотків на позички. Такими є плата за послуги, персональні позички, страхування автомобілів, будинків, життя, здоров’я, встановлення „банкоматів” і т. п.

У минулому українські кредитні кооперативи в Австралії надавали перевагу створенню міцних резервів, купуючи нерухомість, переважно будинки, які приносили їм значні прибутки. Сьогодні саме цей резерв допомагає їм утримуватися на поверхні фінансової діяльності.

Таблиця 3
Показники концентрації діяльності українських кредитних кооперативних спілок у США та Канаді у 1992–2003 рр.
Країна, роки
Кількість спілок
Кількість членів,
тис. осіб
Обсяг грошових активів,
млн. дол.

США: 1992

28
64,0
891,5

2003

19
95,6
1859,3

Канада: 1992

22
62,0
740,7

2003

13
69,3
1038,0

Всього: 1992

56
126,0
1632,2

2003

35
164,9
2897,3
 
За даними: Бюлетень. Світовий Конгрес українців. Зима 2004–2005. № 2(3). – Режим доступу: http://ukrainianworldcongress.org/bulletins/2004/Bulletin_2004_winter.pdf
http://www.unascu.org.ua

У 2001 році РУКА (Рада українських кооперативів Австралії) провела свій 9-й з’їзд, на якому структура її правління значно змінилась і сьогодні вона складається з голів і по одному додатковому директорові з кожного кооперативу. Голова РУКА та місце знаходження її правління змінюються кожного року ротаційним способом. Новообране правління зобов'язане вдосконалювати чинний статут РУКА з метою його осучаснення та відповідності до нових умов і нормативних стандартів. З метою зниження оперативних витрат РУКА заохочує співпрацю кредитних спілок у сфері розробки спільних засад і стандартів, уніфікації технологічних систем, спільного канцелярського приладдя і документації та ринкового маркетингу.

У зв'язку з прийняттям у березні 2004 р. „Закону про реформу фінансових послуг”, яким передбачено, що всі фінансові інституції, включно з кредитними спілками, для отримання реєстрації і дозволу на подальшу діяльність повинні мати досить великий обсяг основного капіталу, розпочалася попередня робота з вивчення можливості та доцільності злиття усіх трьох українських кредитних спілок в Австралії в одну спілку, щоб у такий спосіб сконцентрувати капітал, заощадити кошти на оперативних витратах, та створити кращі умови для надання послуг членам кооперативів і українській громаді. Слід відзначити, що ця рятівна ідея сприймається в усіх кооперативах досить обережно, що насамперед пов'язано з боязню обраних правлінь і менеджерів втратити після злиття своє керівне становище.

В Канаді, де проживає понад один мільйон українців, діють кооперативи різних типів, у тому числі кредитні. Поряд із економічною діяльністю, ці кооперативи підтримують українські церковні громади, школи, хори, молодіжні організації, Конгрес Українців Канади, Світовий Конгрес Українців, і всі інші організації, утворені українською громадою. Більшість кредитних кооперативів Канади надають фінансові послуги через мережу електронних послуг – Інтернет, телефон, банкомати інших фірм. Кредитні спілки пропонують кращі умови на невеликі позички та купівлю житла, ніж у інших фінансових установах, що є однією із умов економічної та соціальної ефективності їх діяльності. Як видно із даних табл. 4, у 2003 р. у країні діяло 13 кредитних спілок, у яких об'єднувалося 69264 членів. Аналіз показників їх діяльності свідчить про те, що українські кредитні кооперативи демонстрували у 2003 р. високу економічну та соціальну ефективність, про що, зокрема, свідчить зростання на 7,5 % кооперативного капіталу, на 8 – прибутку та на 10,2 – обсягу виплачених дивідендів членам кооперативних товариств [2, 4].

Таблиця 4
Основні показники діяльності українських кредитних спілок Канади (станом на 31 грудня 2003 р.)
Назва спілки, місцезнаходження
Членів, тис. чол.
Капітал, млн. дол.
Зростання капіталу, %
Прибуток, дол.
Оборотність капіталу,%
Статутний капітал, млн. дол.
Дивіденди на одного члена, дол.
Будучність, м. Торонто
15225
287,8
9,5
2210
0,80
24,3
636
Україна, м. Торонто
20005
279,2
8,4
869
0,32
16,9
83
Кооператива, м. Вінніпег
11219
159,4
9,1
898
0,59
10,6
432
Союз, м. Торонто
5928
68,6
- 0,1
337
0,49
6,5
158
Коопертивна спілка Монреаль, м. Монреаль
3134
64,9
4,8
1075
1,70
5,6
700
Північний Вінніпег, м. Вінніпег
3462
45,9
9,9
278
0,64
2,6
125
St. Mary’s, м. Toронто
2211
24,7
-4,4
86
0,31
2,2
15
Об'єднана Україна, м. Гамільтон
1831
27,9
0,4
135
0,48
2,0
0
Нова громада, м. Саскатон
2300
30,3
5,0
196
0,66
2,0
50
Ukrainian National
1786
26,7
23,6
310
1,28
2,0
190
Ukrainian (St. Catherines), м. Сент-Катрін
1006
11,1
0,0
50
0,45
0,9
23
St. Josaphat’s Parish, м. Торонто
649
7,4
-0,5
22
0,29
0,6
3
Україна, Калгарі
508
1,7
-9,9
1
0,06
0,1
0
Всього, 2003 р. і в % до 2002 р.
69264
1038,2
7,5
6468
0,65
76,4
2415
 
За даними: Бюлетень. Світовий Конгрес українців. Зима 2004–2005. № 2(3). – Режим доступу: http://ukrainianworldcongress.org/bulletins/2004/Bulletin_2004_winter.pdf
http://www.coopcca.com

Серед важливих завдань власного розвитку та вирішення загальносвітових завдань українства керівництво Української кооперативної ради Канади вбачає у перенесенні свого досвіду та фінансової діяльності безпосередньо в Україну, в якій з середини 90-х рр. ХХ ст. відбувається відродження кредитної кооперації. З цією метою у 1993 р. УКРК започаткувала Програму розвитку кредитної кооперації в Україні. Реалізація цієї програми проходила два етапи та завершилась у березні 2001 р. Мета програми – сприяння створенню кредитних спілок у всіх регіонах України, була в цілому виконана і за своїми наслідками є однією із найефективніших серед тих програм, які фінансує Канадська агенція міжнародного розвитку (СІDА) у країнах Східної Європи. Після закінчення програми Українська кооперативна рада Канади разом із Канадською Кооперативною Радою вела подальшу роботу із CIDA для створення та фінансування ще однієї програми в Україні – Канадсько-Української програми зміцнення кредитних спілок в Україні, розрахованої на п’ять років. Зокрема, у березні 2004 р. Міністерство міжнародної співпраці Канади затвердило Програму зміцнення кредитних спілок в Україні на п’ятирічний термін і на її фінансування канадським урядом виділено 4,3 млн. дол. Ця програма є спільним проектом тісної співпраці Української Кооперативної Ради Канади та Канадської Кооперативної Асоціації у партнерстві з Національною Асоціацією кредитних спілок України. Значну роль у справі відродження кооперативних принципів у діяльності кооперативів України також відіграла діяльність Української Світової Кооперативної Ради, представники якої організували проведення з цих питань чотирьох наукових конференцій: у Києві і Львові (1994 р.), у Києві, Львові та Чернігові (1996 р.), у Києві, Львові, Ужгороді, Стрию, Миколаєві та Жовкві (1998 р.), у Києві і Полтаві (2000 р.) ( Більш докладно співпраця українських канадських кредитних спілок і їх організацій з урядовими та кооперативними інституціями України щодо відродження та розвитку кредитної кооперації в Україні висвітлена в публікації „Збереження та повернення українською діаспорою ідеї кооперативного кредитування в Україну”, розміщеній на сайті Національної асоціації кредитних спілок України (НАКСУ): http://www.unascu.org.ua/).

Реалізація названих програм відродження та зміцнення кредитної кооперації в Україні має хороші наслідки завдяки кільком складовим. Першою з них є надання українським кредитним кооперативам і спілкам кращих умов з отримання первісних інвестицій, ніж це є в банках України. Друге – це надання консультативних послуг, цьому у значній мірі сприяє відсутність мовного бар'єра. За даними УКРК упродовж перших двох етапів виконання Програми розвитку кредитних спілок в Україні кредитні спілки Канади видали в Україні понад 70 000 позик своїм членам, 20 000 позик для малого підприємства та створили 5 000 нових місць праці, з них 600 платних у кредитних спілках [1].

Наведені дані про діяльність українських кредитних кооперативів і їх спілок у країнах світу, в тому числі в Україні, дозволяють узагальнити їх досвід і тенденції, які поширюються також на вітчизняні кредитні кооперативи та їх спілки, незважаючи на те, що їх діяльність знаходиться на початковому етапі.

По-перше, діяльність кредитних кооперативів підпадає під вплив об'єктивної тенденції концентрації банківського капіталу, і розвиваючи свої місцеві осередки, вони змушені, всупереч інтересам менеджерів, вдаватися до організаційної інтеграції, укрупнення та об'єднання.

По-друге, головною проблемою розвитку української кредитної кооперації в країнах світу є не тільки кооперування власного етносу, а й надання послуг і включення в кооперативні товариства та спілки представників інших етносів країн знаходження, а також поширення власної діяльності в інші країни. Як це, до речі, роблять кредитні спілки Канади, у тому числі, і в Україні. При цьому українським кооператорам слід чітко усвідомити, що допомога канадських колег-побратимів має не тільки позитивні наслідки, а й призводить до скорочення ринку їх майбутньої діяльності, на якому вже зараз представлені більш досвідчені та економічно могутніші українські кредитні спілки Канади.

По-третє, розвиток кредитної кооперації досить суттєво залежить від рівня технологічного обслуговування членів і клієнтів на основі сучасних електронних технологій. Кооперативи, які допускають відставання в цій сфері, приречені на банкрутство і програють у конкуренції з фінансово-банківськими установами.

По-четверте, зарубіжна кредитна кооперація вичерпно не відображає можливостей українських громад щодо згуртування саме навколо етнічних кооперативів із задоволення кредитних і інвестиційних потреб. Це пояснюється тим, що не всі кредитні спілки мають достатню довіру збоку українців і боротьба за неї, яка може здійснюватися тільки досягненням бездоганної репутації у веденні бізнесу, ефективним менеджментом і авангардними фінансово-кредитними технологіями, є чи не найважливішим завданням українських кредитних кооперативів, спілок і їх вищих інтеграційних центрів.

Література
  1. http://www.unascu.org.ua/
  2. http://ukrainianworldcongress.org/bulletins/2004/Bulletin_2004_winter.pdf
  3. http://www.soskin.info/ea.php?pokazold=20040209&n=2&y=2004
  4. http://www.coopcca.com
  5. http://www.uncuausa.com
  6. Аременко І.А. Теоретичні засади і практика реформувань відносин власності в споживчій кооперації України при переході до ринкової економіки. – Полтава: “ПУСКУ”. – 2005. – 195 с.

Більш детально з сучасним станом і тенденціями розвитку української кредитної кооперації в країнах світу читач може ознайомитися на сторінках сайтів кредитних спілок в українських діаспорах:

КАНАДА:

США:

До змісту